Преображення Господнє – описане в Євангеліях таємниче преображення, явлення Божественної величі й слави Христа на горі Фавор (Табор). Також христ
иянське свято (в українській народній традиції – Яблучний Спас або Другий Спас), що відзначається на спомин про цю подію у житті Ісуса Христа 19 серпня (6 серпня за старим стилем).
За Матвієм, Марком та Лукою (Мт.17:1–6, Мк.9:1–8, Лк.9:28–36), одного дня Ісус узяв із собою трьох апостолів: Петра, Якова та Йоана, – і привів їх на “високу гору”, яку часто ототожнюють з горою Фавор. Там на їхніх очах він “переобразився”: його вбрання стало сліпучо білим, а обличчя засяяло, мов сонце. Біля нього, уособлюючи Закон і пророків, з’явився Мойсей та Ілля. Світла “ясна” хмара огорнула їх, а голос із тієї хмари промовив: “Це – мій улюблений Син, що я його вподобав: його слухайте” (Мт.18,5). Петро, думаючи, що остаточно надійшла година Божої слави та вічного святкування Кущів, хотів натягнути три намети. Але за мить апостоли не побачили нікого, крім самого Ісуса (Мт.17,1-8). Розповідь про преображення подається між двома повідомленнями Ісуса про близьку смерть і воскресіння. У цій сцені присутність Мойсея та Іллі поруч з Ісусом означає зв’язок між старим і новим Завітом. Світло, що переображує Ісуса, є водночас відображенням божественної слави (як у випадку з Мойсеєм на горі Синай; Вих.34,29) і передвістям слави його воскресіння. Вона не осяє його, допоки він не пройде випробування смертю. Троє очевидців Преображення Господнього стануть очевидцями агонії Ісуса Христа.
Відзначають з IV ст. Одне з дванадесятих, тобто дванадцяти найголовніших після Великодня свят східного літургійного календаря. Припадає на Успенський піст або Спасівку, проте цього дня дозволяється споживати рибу, олію та вино.
Народними назвами цього свята були Другий Спас або Яблучний Спас. Крім яблук, у цей день на церковну паперть приносять й інші плоди врожаю: горох, картоплю, огірки, жито, ячмінь тощо. Все це священик повинен після обідні благословити і прочитати над ним молитву, за що вдячні прихожани наділяють його так званими начатками — потроху від кожного сорту з принесених плодів. Освячення у цей день винограду і різних фруктів та овочів символізує розквіт і плодючість усього створеного у безкінечному царстві життя.
